Людмила Раштанова – «Reflected»

Живопис

Я дивлюся навколо, але ніколи не бачу себе.
Побачити себе - значить подивитися на своє зображення і побачити те, що бачать інші. Але це всього лише ілюзія. Глянцеві поверхні притягують. На них я кидаю швидкоплинні погляди, вони як вікна в всередину душі. Чіпляють на секунду, коли я в натовпі, а потім затягують надовго, коли залишаюся на самоті й, нарешті, можу заглянути глибоко у відбиток власних очей.

Все відбивається. Я відбиваюсь. Відбиток всюди. Де я? З якого боку відбиток...